3:41 PM Звернення до Поета В.Сосюри | |
ЗВЕРНЕННЯ ДО ПОЕТА "Донеччино моя,моя ти батьківщино, Тобі любов моя і всі мої чуття!.." Володимир Сосюра Мій Поет – трудолюб! Ти натхненно творив і багато, Все було Тобі близьким: Сяйво місяця й спів солов’я. Твоє серце – криниця, З якої черпати й черпати, Барвінково- чарівна – Материнськая мова Твоя.
Попри всі негаразди Залишався Ти вірним Донбасу. Україною лине Твій палкий поетичний сонет! Мудрий погляд Пророка – І звучить ностальгійне у часі: «Знаний всій Батьківщині, А все ж я донецький поет»
Скільки років, як мить, Україна усіх зігрівала, Дружним колом великим За святковий сідали ми стіл. «Крізь огонь і синяву Ми пройшли золотими ланами»,- Ти сказав. То чому Наш Донбас розколовся навпіл?
Твій Донбас – трудівник В териконах від краю й до краю! Він завжди прокладав Нелегкими трудами свій шлях. Дорогий мій Поете, Дозволь , я Тебе запитаю: Хто роздмухує горно Ворожнечі й ненависті страх?
Мій народний Поет! Ти прийшов зі своїми віршами, Знов на передовій Боронитимеш землю свою. Дзвони б’ють у набат, А війна, наче те Задзеркалля: Хтось учора був свій, А сьогодні у іншім строю.
Твоє рідне Дебальцеве, Що назвав Ти своєю колискою,- Запустіння й печаль- Як це статись такеє могло? Де тебе зустрічали Хлібом-сіллю, вкраїнською піснею,- Все зруйноване вщент, Наче міста цього й не було.
Встань, Поете, порадь: Що нам треба сьогодні зробити,- Тільки не запізнитись,- Щоби цю ворожнечу спинить? Та невже назавжди Ми у спадок залишимо дітям Поруйновані гнізда, Як попіл минулих століть?
Наш сивий Корифею, З твоїх пророчих слів: «Як виклик, підвелись, Як знак, що з кожним роком Все дужчими стаєм. Не марно ми клялись Буть вірними тобі, Мій краю сонцеокий.»
Валентина Пахолок | |
|
Всього коментарів: 0 | |